День української писемності

2016-11-09

Відомий український письменник XIX століття Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування».

9 листопада українська громада відзначає велике духовне свято — День української писемності і мови, що яскраво засвідчує багатолітній тернистий шлях розвою рідного слова і його безсмертних творців.

Мова — це велике національне надбання, коштовний скарб із могуття інтелекту і криці моралі, це пісня душі, покладена на слова. У ній досвід, мрії і сподівання мільйонів людей, об'єднаних в єдине ціле — народ.

В Богданівському НВК день писемності розпочався із урочистої лінійки, на якій вчитель української мови та літератури Захарченко Олена Анатоліївна розповіла про монаха Києво-Печерського монастиря преподобного Нестора-літописця (близько 1050-1114), якого ми по праву можемо вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності. Усі наступні літописці, де б вони не створювали свої літописи, лише переписували уривки з праць великого літописця, наслідуючи його. І все ж перевершити його за всю історію літописання так ніхто і не спромігся. Учні старших класів підготували історичні довідки про розвиток писемності в Україні.

Також вчитель української мови та літератури Жирна Марія Миколаївна разом із бібліотекарем Деденок Наталією Іванівною організували тематичне засідання, де учні ділилися своїми знаннями про рідну мову, декламували вірші та відповідали на питання цікавої вікторини.

Дуже приємно, що в цей день всі спілкувалися українською мовою не тільки на уроках. Хотілося б, щоб і надалі в нашій школі звучала лише українська.

Українська мова —

Це серця мого подих,

Ти — небесна ласка, ясна височінь.

Ти для мене, мово,

Як ковток повітря.

Ти — моє майбутнє й синя далечінь.